Правові засади акредитації
1. Закон України від 17.05.2001р. № 2407-ІІІ “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”: ( Витяг).
Стаття 3. Законодавство України у сфері акредитації.
Законодавство України у сфері акредитації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
Стаття 6. Національний орган з акредитації.
Акредитація здійснюються національним органом з акредитації.
Національний орган з акредитації є державною неприбутковою організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади з питань економіки.
2. Закон України від 17.05.2001 № 2406-ІІІ “Про підтвердження відповідності”: (Витяг).
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення.
- процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені вимоги у відповідних технічних регламентах чи стандартах. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.
3. Закон України від 17.05.2001 № 2400-ІІІ “Про стандартизацію”: (Витяг).
Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.
4. Закон України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів”:(Витяг).
3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.
5. Закон України від 12.05.2005 № 3164 - ІV “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” : (Витяг).
- процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.
Стаття 28. Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів.
- Центральні органи виконавчої влади, які готують пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності, повинні враховувати наявність акредитації національним органом з акредитації.
6. Закон України від 05.04.2007 № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”: (Витяг).
Стаття 15. Акт відбору зразків продукції.
2. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
Стаття 18. Оскарження результатів експертизи (випробування).
3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.
7. Закон України від 24.06.2004 № 1859-IV “Про правові засади цивільного захисту”: (Витяг).
Стаття 37. Стандартизація у сфері цивільного захисту .
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, здійснюючи надані цим Законом повноваження:
2) з питань акредитації:
- бере участь у роботі ради та технічних комітетів з акредитації Національного органу з акредитації України.
8. Закон України від 04.07.2002 № 37-ІV “Про зерно та ринок зерна в Україні”: ( Витяг).
Стаття 22. Державний контроль за якістю зерна та продуктів його переробки .
Основними напрямами здійснення державного контролю за якістю зерна є: - акредитація лабораторій, що здійснюють визначення якості зерна та продуктів його переробки.
9. Закон України від 25.06.1992 №2498-ХІІ “Про ветеринарну медицину” (Витяг).
Стаття 1. Визначення основних термінів.
- лабораторія ветеринарної медицини - належним чином обладнана та акредитована Національною агенцією з акредитації або відповідним органом з акредитації іноземної країни лабораторія, укомплектована спеціально підготовленим персоналом, компетентним здійснювати відповідні технічні процедури, та очолювана лікарем ветеринарної медицини;
- уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія ветеринарної медицини, уповноважена відповідним державним органом випробовувати (вимірювати параметри, аналізувати) неїстівні продукти тваринного походження, продукти тваринного походження, репродуктивний матеріал, патологічний матеріал, ветеринарні препарати, субстанції, кормові добавки, премікси, корми тощо відповідно до спеціальних методів і процедур, визначених вітчизняними чи міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями;
Стаття 62. Державні та уповноважені лабораторії.
Усі лабораторії, зазначені в цій статті, підлягають акредитації Національним агентством з акредитації України або органом з акредитації іноземної держави згідно з відповідним національним або міжнародним законодавством.
10. Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР “Про безпечність та якість харчових продуктів”: ( Витяг).
Стаття 1. Терміни та їх визначення.
- акредитована лабораторія - лабораторія, що акредитована згідно з відповідним законодавством України або міжнародними процедурами акредитації.
Стаття 9. Лабораторії, що проводять оцінку безпечності та якості харчових продуктів.
Лабораторії, зазначені в частині першій цієї статті, підлягають акредитації для проведення вимірювань згідно з міжнародними вимогами, а також підлягають акредитації для проведення лабораторних досліджень харчових продуктів згідно з міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями національним органом України з акредитації або відповідним іноземним органом з акредитації.
11. Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”: (Витяг).
Стаття 1. Визначення основних понять і термінів. - повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.
Стаття 9. Дотримання стандартів. Визначення відповідності рівнів вмісту смол та нікотину встановленим цим Законом показникам здійснюють акредитовані згідно із законодавством випробувальні лабораторії усіх форм власності відповідно до методик, визначених Міжнародною організацією стандартизації (ISO).
Стаття 10. Підтвердження відповідності продукції.
Не підлягають підтвердженню відповідності еталонні (моніторингові) чи тестові зразки спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції і володіють акредитованими випробувальними лабораторіями, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну тощо).
12. Закон України від 30.06.1993 № 3348-ХІІ “Про карантин рослин”: (Витяг).
Стаття 13. Фітосанітарна експертиза. Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій.
13. Закон України від 23.02.2006 № 3503-ІV “Про хімічні джерела струму”: (Витяг).
Стаття15. Контроль якості та екологічної безпеки виробництв хімічних джерел струму.
Контроль якості сировини, комплектуючих деталей та технологічних процесів виробництва здійснюється лабораторією виробника або лабораторією, залученою на договірних засадах, що акредитовані згідно з порядком, установленим законом.
14. Закон України від 30.06.1993р. №3353-ХІІ “Про дорожній рух”.(Витяг):
Стаття 35. Державний технічний огляд транспортних засобів.
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а також причепи (напівпричепи) до них підлягають обов'язковому державному технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів проводиться виключно акредитованими в установленому порядку суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.
3. Суб'єкт господарювання для отримання повноважень на проведення перевірки технічного стану подає департаменту Державтоінспекції МВС такі документи:
2) нотаріально засвідчені копії установчих документів, свідоцтва атестації як лабораторії вимірювань, а з 1 січня 2012 р.- атестата акредитації відповідної галузі;
32. Забороняється надання послуг з перевезення пасажирів з використанням автобусів, переобладнаних з транспортних засобів іншого призначення, за відсутності протоколів випробувань таких автобусів на відповідність вимогам правил Європейської економічної комісії - N 43 (перевірка маркування безпечного скла); N 36 чи N 52 (залежно від пасажиромісткості, в обсязі вимог законодавчо регульованої сфери до автобусів, що перебувають в експлуатації); N 80 (вимоги до міцності сидінь та елементів їх кріплення, застосування сертифікованих сидінь, відповідність кріплення сидінь типовим схемам та конструктивним рішенням, перевіреним випробуваннями), виданих акредитованими Національним агентством з акредитації випробувальними лабораторіями. Зразок протоколу затверджується спільним наказом МВС та Мінтрансзв'язку.
2. Міністерству транспорту та зв'язку: оприлюднити на офіційному веб-сайті перелік акредитованих Національним агентством з акредитації лабораторій, які проводять випробування переобладнаних автобусів.
Порядок створення та ведення реєстру суб'єктів господарювання та вимоги до технічного стану машин встановлюються Мінагрополітики.
Наказ Міністерства аграрної політики України від 06.05.2009 № 315
“Про затвердження Порядку створення та ведення реєстру суб'єктів господарювання, уповноважених здійснювати перевірку технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів під час проведення державного технічного огляду”.(Витяг): 2. Суб'єкт господарювання для включення до реєстру (додаток 1) подає Держтехнагляду такі документи:
в) засвідчену в установленому порядку копію атестата акедитації відповідної галузі, виданого Національним агентством з акредитації України.
5. До реєстру вносяться такі відомості про суб'єкта господарювання:
д) номер та дата видачі атестата акредитації, термін його дії;
До Національного банку України надходять запити від банків стосовно надання інформації про органи з оцінки відповідності (органи сертифікації та випробувальні лабораторії), які мають право проводити роботи з сертифікації сховищ, відгороджувальних конструкцій тощо на відповідність вимогам, зокрема ДСТУ 4012-1, ДСТУ ENV 1627, ДСТУ EN 356, ДСТУ 4546 та ДСТУ 4547.
Відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" акредитація органів сертифікації в Україні здійснюється національним органом з акредитації - Національним агентством з акредитації України (далі - НААУ).
У разі необхідності, за більш детальною інформацією про акредитовані органи з оцінки відповідності, пропонуємо звертатися безпосередньо до НААУ, що знаходиться за адресою: 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15/17, тел. 550-94-85, 550-94-58, веб-сайт: www.nauu.org.ua.
Терміни та визначення.
Нижченаведені терміни в цій Інструкції мають таке визначення:
Акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінювання відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікація, контроль).
Акредитована лабораторія - лабораторія, акредитована на право виконання відповідної роботи з випробувань нафти та/або нафтопродуктів у певній (заявленій) області у відповідності до вимог нормативних документів на нафту та нафтопродукти і методи їх випробувань.
4.1.10 Лабораторні випробування мають здійснюватись у випробувальних лабораторіях, акредитованих згідно з Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", або у вимірювальних лабораторіях, атестованих згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" .
вжити заходів щодо підписання угоди між Національним агентством з акредитації України та Європейською асоціацією з акредитації (ЕА) про взаємне визнання.
